Після поділу ринку на групи споживачів перед фірмою встає завдання вибору цільового ринку.
Цільовий сегмент – це той ринковий сегмент, на який фірма орієнтує свою діяльність.
Властивостями, що характеризують цільовий сегмент, є:
- значна ємність;
- перспективність (визначені темпи зростання);
- прибутковість;
- низький рівень конкуренції;
- значна ринкова частка фірми в сегменті;
- відповідність довгостроковим цілям фірми;
- відповідність ресурсам і можливостям фірми;
- наявність конкурентних переваг фірми в сегменті.
Після оцінки виділених у процесі сегментування ринку сегментів необхідно визначити, скільки сегментів має намір обслуговувати фірма та як вона має намір їх обслуговувати.
При цьому виникає стратегічне питання вибору цільових сегментів, при рішенні якого необхідно враховувати два фактори:
- вимоги, пропоновані до вибору цільового сегмента;
- товарно-сегментну структуру загального ринку.
Залежно від товарно-сегментної структури загального ринку виділяють шість стратегій вибору цільового ринку:
- односегментна концентрація;
- товарна спеціалізація;
- сегментна спеціалізація;
- селективна спеціалізація;
- функціональна сегментація або «сегментація по вигодах»;
- повне охоплення ринку.
Оскільки цільовий ринок підприємства являє собою сукупність ринкових сегментів, які воно обслуговує, то для його вибору доцільно здійснити оцінку ринкових сегментів з метою визначення їх привабливості для підприємства та спроможності підприємства до ефективного функціонування на них.
Остаточний вибір цільового ринку здійснюється на основі побудови карти обґрунтування вибору цільового ринку підприємства, яка будується на основі середніх оцінок привабливості ринкових сегментів і спроможності підприємства до ефективного функціонування на ринковому сегменті.